Про справжніх чоловіків
« previous entry | next entry »
Apr. 2nd, 2009 | 09:07 pm
В маршрутку заходять два хлопці і дівчина. Один з хлопців голосно спілкується по мобільному, а інший притримує дівчину за лікоть, бо вона небезпечно хитається і низько нахиляється над пасажирами.
Дівчина тримає в руці здоровенний жовтий пакет зі складеною курткою і час від часу б"є цим пакетом по голові пасажирів.
- Давайте я потримаю ваш пакет, - каже молода жінка, що сидить біля вікна.
- Ааага, - протяжно мовить дівчина і подає пакет.
Згодом у маршрутці звільняється місце, на яке швидко сповзає дівчина.
- Заберете пакет? - питає жінка біля вікна.
Дівчина мовчить і не звертає на неї уваги.
- Пакет візьміть, - простягає їй пакет жінка.
- Дякую, - забирає пакет один з хлопців і кладе дівчині на коліна.
Інший все ще кричить у мобільний:
- Шо тобі не ясно? Вулиця Маяковського, чекай на зупинці!
- Де Маяковського? - раптом питає хлопець, що підтримує дівчину.
- Це Маяковського, я на ньому живу, - відповідає той, що з мобілкою. - Живу я на ньому, розумієш?
Западає тиша, чутно, як з мобілки виринають звуки.
- На Фестивальному спиніть! - голосно кричить дівчина з пакетом.
Маршрутка спиняється. Хлопець, що підтримував дівчину, допомагає їй піднятися і вийти назовні. Дівчина хитається, посковзується на підборах і мало не падає. Хлопець її вдало підхоплює.
- Все, бувайте, - відривається від мобільного інший хлопець, - ідіть додому, чуєте?
Дівчина з хлопцем виходять, видно, що дівчину ще разок хитнуло. Хлопець з мобільним закінчує розмову і сідає на звільнене дівчиною місце.
Його обличчя набуває замисленого вигляду, він ніби щось пригадує. Швидко набирає новий номер.
- Альо, Валєра? Це я. Чуєш, ти її веди додому, і цей, чуєш, поводься як чоловік. Як чоловік поводься, зрозумів мене? Як справжній чоловік... Ага... Якщо даш задній хід - до мене навіть не приходь, ясно? Якщо задній хід даш, я тебе не поважатиму...
В маршуртці западає мовчанка, і останні слова хлопця дуже добре чутно всім, хто в ній сидить. Всі роблять вигляд, що не розуміють, про що йдеться, але дехто все ж не може стримати своїх емоцій: літній чоловік здивовано піднімає брови, молода жінка біля вікна кашляє.
Я думаю про те, як важко в наш час бути справжнім чоловіком.
Цінувати треба ті залишки, які нам ще перепадають зрідка...
Маршрутка проїжджає повз бузкові кущі. На мить стає чітко видно перші листочки.
Дівчина тримає в руці здоровенний жовтий пакет зі складеною курткою і час від часу б"є цим пакетом по голові пасажирів.
- Давайте я потримаю ваш пакет, - каже молода жінка, що сидить біля вікна.
- Ааага, - протяжно мовить дівчина і подає пакет.
Згодом у маршрутці звільняється місце, на яке швидко сповзає дівчина.
- Заберете пакет? - питає жінка біля вікна.
Дівчина мовчить і не звертає на неї уваги.
- Пакет візьміть, - простягає їй пакет жінка.
- Дякую, - забирає пакет один з хлопців і кладе дівчині на коліна.
Інший все ще кричить у мобільний:
- Шо тобі не ясно? Вулиця Маяковського, чекай на зупинці!
- Де Маяковського? - раптом питає хлопець, що підтримує дівчину.
- Це Маяковського, я на ньому живу, - відповідає той, що з мобілкою. - Живу я на ньому, розумієш?
Западає тиша, чутно, як з мобілки виринають звуки.
- На Фестивальному спиніть! - голосно кричить дівчина з пакетом.
Маршрутка спиняється. Хлопець, що підтримував дівчину, допомагає їй піднятися і вийти назовні. Дівчина хитається, посковзується на підборах і мало не падає. Хлопець її вдало підхоплює.
- Все, бувайте, - відривається від мобільного інший хлопець, - ідіть додому, чуєте?
Дівчина з хлопцем виходять, видно, що дівчину ще разок хитнуло. Хлопець з мобільним закінчує розмову і сідає на звільнене дівчиною місце.
Його обличчя набуває замисленого вигляду, він ніби щось пригадує. Швидко набирає новий номер.
- Альо, Валєра? Це я. Чуєш, ти її веди додому, і цей, чуєш, поводься як чоловік. Як чоловік поводься, зрозумів мене? Як справжній чоловік... Ага... Якщо даш задній хід - до мене навіть не приходь, ясно? Якщо задній хід даш, я тебе не поважатиму...
В маршуртці западає мовчанка, і останні слова хлопця дуже добре чутно всім, хто в ній сидить. Всі роблять вигляд, що не розуміють, про що йдеться, але дехто все ж не може стримати своїх емоцій: літній чоловік здивовано піднімає брови, молода жінка біля вікна кашляє.
Я думаю про те, як важко в наш час бути справжнім чоловіком.
Цінувати треба ті залишки, які нам ще перепадають зрідка...
Маршрутка проїжджає повз бузкові кущі. На мить стає чітко видно перші листочки.

(no subject)
from:
someoneua
date: Apr. 2nd, 2009 07:31 pm (UTC)
Link
давай уже встретимся что ли ? )))
Reply | Thread
(no subject)
from:
wheeller
date: Apr. 3rd, 2009 09:03 am (UTC)
Link
Reply | Thread